Використання
швидкісного читання
у формуванні мовленнєвої
компетентності школярів
Менжинське – 2015 рік
Міністерство освіти та науки України
Департамент освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації
Відділ освіти Нікопольської районної державної адміністрації
Використання швидкісного
читання у формуванні мовленнєвої
компетентності школярів
Розробник: Подлужна Валентина Миколаївна
вчитель початкових класів вищої категорії
Менжинської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
Менжинське, 2015 рік
Анотація
Робота спрямована на підвищення читацьких навичок молодших школярів.
Розв’язує питання підвищення техніки читання дітей молодшого шкільного віку.
Приклади, які наводяться в довідці, свідчать про ефективність їх використання на різних етапах уроку.
Автор
1. Прізвище, ім’я по батькові: Подлужна Валентина Миколаївна.
2. Дата народження: 1958рік.
3. Освіта: вища
4. Спеціальність за дипломом: вчитель української мови та літератури.
5. Місце роботи: Менжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
6. Посада: вчитель початкових класів
7. Стаж безпосередньої роботи: 37 років.
8. Державні нагороди: відмінник освіти України
9. Форма та результати підвищення кваліфікації протягом п’яти років за посвідченням: 2015 рік
10. Попередня атестація: 2011 рік
11. Спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання "Вчитель-методист"
Адреса досвіду:
Дніпропетровська область
Нікопольський район
с. Менжинське
вул. Калініна, 29
Менжинська ЗОШ І-ІІІ ступенів, тел. +38(05662) 3-58-57
Використання швидкісного читання у
формуванні мовленнєвої компетентності школярів (з досвіду роботи)
Зміст
1. Актуальність
2. Теоретичне підґрунтя
3. Науково-теоретична база
4. Практика
5. Результативність
6. Висновки
7. Додатки таблиці для розвитку швидкісного читання
8. Додатки (фото проведення літературних читань, театралізовані вистави)
9. Додаток (урок В.Сухомлинського «Усмішка»)
10. Література
Обгрунтування актуальності досвіду, його практична значущість.
Даний досвід є цілком актуальним, оскільки передбачає реалізацію індивідуального підходу до навчання учнів читанню в початковій школі, формування вмінь і навичок швидкісного та виразного читання, розуміння прочитаного тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання, виховання любові до книги в молодшому шкільному віці.
Вирішення цієї важливої проблеми неможливе без майстерності, якою повинен володіти вчитель, щоб не тільки підтримувати щоденно інтерес дитини до читання, але й розвивати його на кожному уроці. Провідна ідея мого досвіду полягає в технологізації досвіду з проблеми розвитку навички читання учнів молодшого шкільного віку на основі інноваційних технологій, методик, педагогічного досвіду вчителів-новаторів.
Свою діяльність спрямовую безпосередньо на створення системи сприятливо-стимулюючих умов щодо формування навички швидкого читання молодших школярів. Вона охоплює роботу на уроках читання та самоосвіту учнів, залучення батьків до навчально-виховного процесу. Об’єктом мого дослідження є процес формування навичок читання, а предметом дослідження – процес удосконалення навички швидкочитання.
Метою моєї педагогічної діяльності є формування навички швидкого читання молодших школярів як виду мовленнєвої діяльності.
Реалізація провідної ідеї мого педагогічного досвіду сприятиме вихованню потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку дитини.
Інноваційна значущість мого педагогічного досвіду полягає у формуванні й розвитку читацької компетентності учнів через використання ефективних способів швидкості читання. З перших днів моєї педагогічної діяльності стояло питання, як навчити дітей читати швидко і правильно, виразно і свідомо, як зробити так, щоб сам процес читання був приємним, а не приносив розчарування. Працюючи над цим питанням у 2005 році я розробила методичний посібник «Читайлик», який було занесено до спадщини Придніпров’я.
Проблема та її актуальність полягає у тому, що наш час ставить нові вимоги до людей – її життєві компетентності, розвиток потенціальних можливостей в світі, який постійно змінюється і розвивається. Від людини вимагається творча активність, яка пов’язана не тільки з запам’ятовуванням та розумінням, але й народженням мови, вдосконалення уміння і навички виразного голосного читання в учнів початкової школи шляхом впливу на фактори, що підвищують якість читання.
У Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що у процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.
Сучасне життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі і нестандартні рішення.
Щоб учень мав можливість знайти своє місце в житті, він повинен володіти певними якостями:
- адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
- критично і самостійно мислити;
- уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального вирішення;
- розуміти, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;
- бути здатним творчо мислити;
- уміти працювати з інформацією (висувати і обґрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем;
- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних ситуаціях;
- уміти самостійно працювати над розвитком моральних якостей, культурного рівня.
Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань,бажання самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою.
Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має і джерелом такої радості може й повинна стати школа.
В Менжинській ЗОШ І-ІІІ ступенів я працюю з 1978 року.
Досвід моєї роботи у молодших класах привів мене до розуміння того, що клас - це колектив особистостей, неповторних індивідуальностей. А тому вчитель сам має бути особистістю, гарантом права маленької людини на індивідуальність. Учитель для учня має бути своєрідним містком між мікросоціумом сім’ї та суспільним макросоціумом. Міцність цього містка – у доброті і мудрості вчителя, його вмінні дати кожному учневі початки освіти як базис для його подальшої самоосвіти, виявити і якнайповніше розкрити його здібності, таланти. Зрештою, такий підхід, виражений терміном «Особистісно зорієнтоване навчання і виховання» є компонентом педагогічної ідеї В.О. Сухомлинського – ідеї гуманізації школи. Даний досвід вважаю актуальним, оскільки передбачає реалізацію компетентного підходу до навчання учнів у початковій школі.
Вміння читати є наріжним каменем усієї системи освіти, і закладається воно, звичайно, в початковій школі. Протягом перших шкільних років діти оволодівають навичками складати літери в слова, а слова – в речення. І яким би монотонним і формальним не здавався цей процес, він є невід’ємною складовою початкового навчання. Хороша техніка читання є запорукою того, що сам процес для дитини не буде болісним й вона з легкістю може перейти до наступного рівня читання, а саме – розуміння суті прочитаного.
Про важливість швидкого читання В. О. Сухомлинський писав: «Читання - це віконце в світ, найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким - лише тоді цей інструмент буде готовий до дії».
Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.
Ствердну відповідь на це питання дає методика, розроблена педагогічним колективом під керівництвом вчителя Б.В. Динги. Всі учні цієї школи, закінчуючи 1 клас, читають уголос новий текст у найвищому для вказаного віку темпі - до 150 слів на хвилину.
У системі Б.В. Динги передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю. Переконатись у цьому можна, розглянувши залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця, потім нелегко пригадати, з чого воно починалося, особливо - довге. Ще важче у пам'яті втримати прочитану сторінку. Отож для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприйняття тексту, а це, в свою чергу, залежить від швидкості читання.
Дитина - свідомий читач не буде рахувати сторінки до кінця заданого тексту, занурившись у вир книжкових подій: перед її очима не нескінченні рядки букв, а калейдоскоп яскравих образів, до створення яких підключається й фантазія самої дитини. Навички читання включають в себе два компоненти: технічну сторону читання і змістовну. До технічної сторони входять такі компоненти: спосіб читання, темп (швидкість) читання, динаміка (збільшення) швидкості читання, правильність читання. До змістовної сторони входять виразність і розуміння прочитаного. Ці два компоненти навички читання взаємодоповнюють один одного. Звичайно, головне розуміти і усвідомлювати прочитане так, як дитина узнає щось нове. Технічна сторона підпорядковується і обслуговує першу. Психолог Л.С. Витовський зазначав: «Як правило думають, що розуміння вище при повільному читанні; одначе в дійсності при швидкому читанні розуміння виявляється краще, бо різні процеси удосконалюються з різною швидкістю і швидкість розуміння відповідає більш швидкому темпу читання».
Моя зацікавленість проблемою розвитку навички читання була обґрунтована тим, що у 2010 року я почала працювати з першокласниками звичайної Менжинської ЗОШ І- ІІІ ступенів. Для майбутніх першокласників я приготувала міні-книжечки «Човник», щоб зацікавити учнів читанням. До 1 класу прийшли дітки, які не всі відвідували дитячий садок. Протягом двох місяців навчання з 13 учнів тільки троє оволоділи синтетичним способом читання (цілими словами), але навіть вони читали повільно. У трьох учнів спостерігалась регресія, у чотирьох учнів недостатня артикуляційна рухомість мовного апарату, у чотирьох - мале поле зору, троє учнів взагалі не мали поняття «читання», а найголовніше - низький рівень уваги більшості учнів.
В класі різні учні мають різні темпераменти. Холерики говорять і читають швидко, а флегматики говорять повільніше і читають повільніше. Які тут можливості? Виявляється, що холерики, як правило, говорять і читають в темпі не нижче 150 слів на хвилину. Для сангвініків найбільш типовий діапазон співпадає з оптимальним діапазоном 120-150 слів на хвилину. Отже, холерики і сангвініки цілком можуть вийти на рівень 120 слів. Гірша справа з флегматиками і меланхоліками. Для цих категорій учнів навряд чи досяжна швидкість читання 120 слів. Який же склад учнів мого класу? Більшість моїх учнів холерики і сангвініки. За тестовою перевіркою 4 учнів - холерики, 4 - сангвініки, 2 - флегматики та меланхоліки. З цього можна зробити висновок, що більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів. Виникає питання: як же вийти на цей рівень, як досягти оптимальної швидкості читання?
Опрацювавши літературу з означеної проблеми, я прийшла до висновку, що ідея сформованості навички читання молодших школярів завжди хвилювала педагогів і
науковців.
- Опрацювання всього матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини фантазувати, гратися, діяти. Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона буде жити у світі гри, казки, фантазії, творчості. «Без них вона – засушена квітка», - говорив В.О. Сухомлинський.
- Методика професора І.Т Федоренка - необхідність розвитку оперативної пам яті і уваги учнів, розвивати артикуляційний апарат, швидкість і точність сприймання (зорові і слухові диктанти);
- Методика В.М.Зайцева - система особливих вправ і їх багаторазовий повтор.
- Методика І.Г.Пальченка. Передбачає роботу з дітьми, які мають техніку читання 0 – 10 слів (слухання читання вчителя, читання за ведучим, читання в парі, з пришвидшенням темпу, переказ з опорою на текст, читання з переходом на невідомий уривок).
- Методика В.Едігея (робота з деформованими словами).
Формуючи навички читання, не треба надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання тексту; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність залежить від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено дуже важливо, адже читання є основою всіх наук.
Метою моєї роботи даної теми є аналіз та підбір найефективніших методів, прийомів, видів роботи, які сприятимуть підвищенню техніки читання, формуванню комунікативної компетенції, морально-етичних цінностей через художні образи.
Очікуваний результат:
- сформувати в учнів повноцінні навички читання;
- навчити учнів сприймати, розуміти, аналізувати літературні твори, орієнтуватися в структурі тексту, визначати головну думку;
- збагатити мовлення школярів;
- розвивати творчу літературну діяльність;
- формувати культуру мовлення;
- запалити в дитячому серці вогник допитливості, збагачувати знання;
- забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці;
- виховувати національну самосвідомість, духовність.
І якщо в процесі навчання я виконаю всі свої поставлені завдання, то тільки тоді я зможу називати себе: «Вчителем початкових класів».
Які ж ефективні резерви навчання читанню я стала використовувати у своїй роботі?
Напівголосне читання. Саме воно було основним елементом навчання в школі В. Сухомлинського. Учні класу читають вслух, напівголосно, щоб не заважати один одному. Це допомогло мені включити в процес читання весь клас, повправлятися кожному в читанні.
Поурочні п’ятихвилинки читання. Особливої методики немає. Кожний урок починається з того, що діти читають книгу 5 хв. в режимі читання-гудіння, а потім проводиться звичайний урок. Такі п’ятихвилинки дають тижневий тренаж об’ємом 120 хвилин. В нашій школі п’ятихвилинки читання проводять і в середній школі.
Читання перед сном, що дає непогані результати. Для здійснення цього прийому провела консультацію-практикум для батьків. Підібрали список літератури для цього виду читання. Останні події дня фіксуються емоціональною пам’яттю, і час, коли людина спить, допомагає зафіксувати останні події дня. Цей прийом допоміг не тільки у формуванні навички читання, а й у повній мірі зблизив дітей та батьків. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.
Режим помірного читання. Дитині необхідно давати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язичка. Особливо часто таку роботу я проводила з дітьми, які повільно читали. Для здійснення цього прийому провела з батьками консультацію щодо особливостей використання цього прийому для кожної дитини. В результаті на кінець першого півріччя всі діти вміли читати.
Читання у темпі скоромовки. На кожному уроці відводиться час, коли діти вчаться читати скоромовкою. Саме під час промовляння цих вправ розробляється артикуляційний та мовний апарат. Працюють на повну силу органи дихання, язик, губи. Від дитини вимагаємо читати чітко та правильно.
Проведення самозамірів читання. Залишаємо час 2-3 хв., щоб провести самозаміри читання. Учень читає у своєму темпі, напівголосно, самостійно підраховує слова.
Вправа «Фініш». Ця вправа для розвитку швидкості читання і вміння виділяти основну (задану) інформацію. Вчитель називає текст для мовчазного читання і вказує слово або групу слів до якого діти повинні якомога швидше дочитати текст. Дочитавши до заданого слова, піднімають руку.
Робота з «друкарською машинкою». Цей вид роботи ефективний для розширення кута зору. Працюючи з карткою діти закріплюють вміння відмежовувати речення.
Основними шляхами удосконалення техніки читання вважаю:
- збільшення кута зору («друкарська машинка»);
- вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);
- ліквідацію регресії при читанні;
- збагачення словникового запасу школяра;
- розвиток артикуляційного апарату дитини.
Таким чином, використовуючи дані технології, дали змогу реалізувати ідеї формування читацької компетентності молодших школярів, дозволили мені реалізувати завдання. Використання цих ресурсів допомагає навчити кожного учня читати швидко. Ці види робіт з удосконалення техніки читання я активно впроваджую на своїх уроках.
Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору – від кількості друкованих знаків, яку читач може охопити поглядом одночасно. Тому для розширення кута зору використовую:
- Піраміди-малюнкові, числові, буквені та складові «друкарську машинку» квадрати Шульта, Лезера;
- читання слів за таблицями;
- читання слів, речень, абзаців та цілого тексту з різноманітним утрудненням (надгризла мишка, зірвав вітерець, проліз равлик, розмило дощем тощо);
- виконання завдань на відновлення слів із пропущеними буквами, речень, частин тексту із пропущеними буквами в словах;
- частини великого цілого тексту із пропущеними словами;
- абзаців та цілого тексту із пропущеними реченнями.
Для розвитку пам’яті у дітей використовую такі вправи:
1. Показую малюнок (3-4 сек.) і роблю установку: запам’ятати кожен предмет, а потім його назвати.
2. Дітям роздаю на парти текст. За моєю командою вони відкривають його і починають читати швидко та уважно. Далі я пропоную закрити текст: «А тепер розкажіть своєму сусідові зміст прочитаного».
3. Проведення слухових диктантів (речення читаю тільки один раз,а діти прослухавши його, повинні записати. При цьому збільшую кількість слів у ньому).
4. Проведення зорових диктантів. (Використовую тексти І.Т.Федоренка. Текст речення показую на кілька секунд, потім його закриваю, а учні повинні записати його правильно). Учні заводять спеціальний зошит для диктантів.
Під час читання дитина повинна оволодіти прогнозуванням, здатністю передбачати події, зв’язки й утримувати їх у пам яті.
Види читання , що впливають на розвиток швидкісного читання:
v Читання учнями вголос.
v Напівголосне читання.
v Мовчазне читання.
v Вибіркове читання.
v Вибіркове читання за малюнками.
v Вибіркове читання за питаннями.
v Читання в особах.
v Читання ланцюжком.
v Дати повні відповіді на питання до тексту, зачитати їх.
v Читання на одній ноті.
v Чергування голосного і мовчазного читання.
v Читання із зміною темпу.
v Читання-гудіння.
v Читання виду „Пташиний базар”.
v Зачитати питальні (окличні) речення.
v Читання тексту з першою закритою буквою у слові.
v Читання тексту з пропущеними словами.
v Читання за смужкою.
v Емоційне читання зі зміною голосу.
v Відшукування рядків та їх читання за даним планом.
v Читання в темпі скоромовки.
v Читання під музику.
v Читання абзацами.
v Читання діалогів.
v Читання слів з певною буквою (наприклад з буквою к).
v Читання тексту з відривом від тексту.
v Читання напіввідкритого тексту.
v Читання з відстукуванням ритму.
Також приділяю увагу щодо стійкої пам’яті учнів, збагаченню їхнього активного словника:
- зацікавлюю учнів процесом читання;
- не допускаю перевантаження;
- підтримую тісні контакти з сім’ями.
Для розширення «поля читання» учнів, користуюсь методом моментального зорового сприймання. Для вправлянь маю картки зі словами різного буквеного складу, зображеними друкованим шрифтом.
У практиці навчання відомі різні форми читання: індивідуальне, напівголосне, вибіркове, читання в особах, у парах, ланцюжкове та інші. Саме їх я намагаюсь постійно практикувати на своїх уроках.
Збільшенню мовленнєвої практики сприяє значною мірою аналіз фактичного змісту тексту. При цьому збагачується словник дітей, що сприяє розвиткові умінь впізнавати слова у процесі читання, самостійно ставити запитання до тексту.
Знання - Я знаю, що...
Діяльність - Я знаю, як це зробити... Я вмію це зробити... Я можу... Я роблю...
Творчість - Я створюю... Я придумую... Я змінюю... Я знаходжу...
Емоційно-ціннісна сфера - Я прагну до... Я хочу досягти... Я дуже ціную... Я схвалюю... Я відчуваю, що мені потрібно..
1. Уточнювальні запитання.
Починаються зі слів «Я можу помилятися, але…» Іноді їх ставлять, щоб отримати інформацію, яка відсутня в повідомленні.
2. Пояснювальні запитання.
Часто починаються зі слова «Чому?».. Наприклад: «Чому, на вашу думку,…», «У чому, на ваш погляд, причина того, що…?». Такі запитання спонукають учнів до міркувань.
3. Творчі запитання.
« Що сталося б, якби…?». Що могли б, на ваш погляд, зробити…?
4. Оцінювальні запитання.
Добре чи погано, правильно чи неправильно.? Така робота передбачає учневі висловити власні думки та принципи.
5. Запитання до автора.
а) Формулювати запитання треба чітко, конкретно.
б) Використовувати 6 «журналістських запитань» з метою здобуття різнобічної інформації стосовно конкретного предмета: Хто?, Що?, Де?, Коли?, Як?, Чому?
в) Застосовувати «відкриті» і «закриті» запитання для досягнення поставленої мети.
Відкриті запитання - учні висловлюють власну думку.
Закриті запитання - на які можна відповісти лише «Так», «Ні».
Вправи спрямовані на розвиток фантазії та уяви.
Такі вправи мають на меті організовувати на уроці літературного читання подорож у захоплюючий світ фантазії та уяви. Учні з задоволенням створюють фантастичні історії, казки, головним героєм яких є реальні та вигадані персонажі.
Використання вправ «Уяви себе…», «Уяви собі…», «Що було б, якби…» сприяє розвитку уяви і фантазії учнів, створює умови для організації навчально-творчої мовленнєвої діяльності.
«Заохочуйте бажання дітей до оновлення, якщо ви хочете виховати в них риси нової людини» - закликає Шалва Олександрович Амонашвілі.
Активно практикую читання вголос, таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови, це дає мені змогу контролювати увесь процес, при цьому забезпечується одночасне навчання всього класу.
У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється «поле читання». Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст, але читання мовчки в молодших школярів розвивається повільніше.. Тому я практикую цей вид читання на кожному уроці (7-8 хвилин) з урахуванням вікових можливостей дітей.
Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:
Актуалізація знань.
· вправи на дихання;
· артикуляційні вправи;
· вправи на темп читання;
· вправи на тембр читання;
· вправи на висоту голоса;
· вправи на правильність;
· вправи на свідомість;
· вправи на мелодику.
У процесі опрацювання текстів дотримуюсь таких етапів:
· підготовча робота до читання тексту;
· первинне читання;
· повторне читання тексту;
· аналіз фактичного і образного змісту;
· узагальнююча бесіда за змістом;
· виразне читання тексту;
· творча робота на основі тексту.
На уроках читання використовую інтелектуальні ігри, які сприяють вдосконаленню навички читання, пожвавлюють навчально-виховний процес, активізують увагу, образне мислення, привчають дітей до пошукової розумової діяльності, розвивають зосередженість, стійкість інтелектуальних процесів, скеровують у бажане русло основні мислительні операції – аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування. Дітям цікаво розгадувати загадки, ребуси, кросворди, шаради, лабіринти, анаграми і т. ін. Їм подобаються такі види роботи, так як дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу,самостійність,винахідливість і творчість.
На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, я дотримуюсь таких правил:
1. Ніколи і нічого не робити за учнів.
2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються, тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і навичками і можуть проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.
3. Постійно знайомити дітей з новими засобами, які винайшло людство для 7-9-річних читачів, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично, удосконалювали мистецтво читання.
Щоб підтримати інтерес до читання, впроваджую різноманітні форми уроків з використанням інтерактивних технологій: урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – подорож, урок – КВК, урок – вікторина, урок – свято.
Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби. У першому класі ми з учнями поставили театралізовану виставу «Коза Дереза» та «Колобок» (додаток 1).
З любов’ю і задоволенням відкрили поетичну світлицю «Вшановуємо Тараса Шевченка» (додаток 2). Школярі показують не лише свої акторські здібності, але й читають власні вірші.
Для учнів та гостей школи була показана вистава «Гарбузове сватання» (додаток 3). Виступаючі передали найтонші струни народного гумору, найяскравіші перлини фольклорної скарбниці нашого народу.
Цікавою і пізнавальною була конференція «Сторінками доброти» (додаток 4) за творами письменника, вченого, педагога В. Сухомлинського. Діти намалювали малюнки до творів письменника. Разом з бібліотекарем організували виставку творів, провели хвилину поезії та вікторину казок до творів В.Сухомлинського. В кінці свята всі діти отримали символи любові та доброти – сердечка.
Разом з батьками та бабусями для учнів школи, вихованців дитячого садку, у класі відкрили «Музей Писанки» (додаток 5). Протягом 2-х днів учні, вчителі та батьки змогли оглянути експонати виставки. Цим самим активізували роботу родин, викликали інтерес до продовження традицій писанкарства. Мама учениці – Самойліч І.В. та вчитель української мови та літератури Жогло Л.П. провели «Майстер клас». Вони навчили всіх бажаючих азів цього мистецтва, розповіли про символічне значення знаків. Учасникам свята та класоводу майстрині подарували писанки. Присутні з задоволенням подивились виставу «Великдень».
Шкільна родина та гості школи з задоволення прийняли участь в «Українському ярмарку». (додаток 6). В театралізованому дійстві присутні побачили традиції українського народу, формувались почуття прекрасного, естетичний смак. Гості та діти прийняли активну участь у заході, показали музично-ритмічні здібності, використали елементи економічного виховання.
Дружба з книгою – це свято. До шкільної світлиці завітали казкові герої, які ознайомились з господарями класу, їх читацькими вподобаннями. Були проведені ігри, вікторини, театралізовані сценки.
Активну участь у Святі «Закосичення» (додаток 7) прийняли хрещені, мами, бабусі. Татову донечку вітали всі присутні. Присутні були ознайомлені з обрядом закосичення. На святі формувалось почуття доброти, виховувалось свідоме розуміння почуття любові до свого народу, своїх батьків, прагнення до відродження національної культури, бажання примножувати родинні обряди та традиції. .
Цікавим і незабутнім було осіннє свято «Весілля Морквинки». (додаток 8). Присутні ознайомились з походженням овочів, захопились красою світу. На святі у школярів формувалось вміння висловлювати свої почуття. Показані сценки викликали зацікавленість і бажання ознайомлюватись з новими відкриттями.
Під час проведення тижня початкових класів (додаток 9) школярі зустрічались з Принцесою Читанка, Принцесою Рідна Мова, Принцесою Математика, Принцесою Природознавство. Принцеса Мова нагадала діткам, що кожен із нас повинен створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
Щорічно ми приймаємо участь у Всеукраїнській мовознавчій грі «Соняшник» і маємо високі результати (додаток 10).
Також важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання. Я перевіряю її наприкінці кожного місяця, діти люблять такі перевірки, сприймають як свято, порівнюють зі своїм попереднім результатом, захоплюються тими учнями, що читають найбільше.
Результатом моєї професійної діяльності є високий рівень швидкості читання, та участь і перемога учнів у Міжнародних конкурсах «Соняшник», «Кенгуру».
Учні показали надзвичайно хороші результати та перевиконали нормативи.
Перевірка техніки читання в травні
№ п/п
|
ПІБ учня
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
1
|
Андрух Юлія
|
96
|
100
|
110
|
160
|
2
|
Бортновський Андрій
|
72
|
92
|
100
|
120
|
3
|
Блуденко Вікторія
|
81
|
111
|
126
|
172
|
4
|
Войпан Максим
|
125
|
136
|
160
|
171
|
5
|
Денисюк Дмитро
|
50
|
80
|
102
|
140
|
6
|
Дрок Юлія
|
125
|
156
|
171
|
210
|
7
|
Карчевський Віталій
|
86
|
91
|
101
|
139
|
8
|
Корж Іван
|
81
|
108
|
111
|
149
|
9
|
Красницький Юрій
|
57
|
71
|
70
|
108
|
10
|
Марченко Діана
|
-
|
77
|
80
|
98
|
11
|
Самойліч Анна
|
119
|
167
|
172
|
218
|
12
|
Тиховська Дар’я
|
88
|
92
|
-
|
-
|
13
|
Чепуріна Марія
|
96
|
-
|
-
|
-
|
14
|
Шимонек Вероніка
|
-
|
-
|
-
|
170
|
Норма
| |||||
25-30
|
50-60
|
75-80
|
90-95
| ||
Показники темпу читання вголос на кінець року
Рівень
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
Початковий
|
0
|
0
|
0
|
0
|
Середній
|
0
|
0
|
0
|
0
|
Достатній
|
0
|
0
|
2
|
0
|
Високий
|
12
|
12
|
9
|
12
|
Перевірка техніки читання учнів 1 класу 2014-2015 н.р.
1. Алієва Есміра—86
2. Муляр Андрій—80
3. Мартинюк Аліна—77
4. Жебрицький Микита—75
5. Гамзіна Софія—63
6. Сидоренко Ярослав—61
7. Величко Лариса—61
8. Кудлай Анастасія—58
9. Швидка Дар’я—53
10. Корольов Кирило—50
11. Міщенко Максим—50
12. Маляр Діана—45
13. Голуб Ельдар—40
14. Перепелиця Єгор—37
15. Сокур Павло—34
16. Кравченко Дмитро—33
Рівень
|
1 клас
|
Початковий
|
0
|
Середній
|
0
|
Достатній
|
2
|
Високий
|
14
|
Результативність висока, що підтверджують результати навчальних досягнень школярів, зокрема за результатами ДПА роботи з української мови та українського читання визначені одними з найкращих при перевірці районним відділом освіти.
ВИСНОВКИ
Працюючи над проблемою формування навички швидкого читання у молодших школярів прийшла до таких висновків:
- необхідно, щоб темп читання співвідносився з розумінням прочитаного. Розуміння – необхідний критерій темпу читання кожного учня;
- працюючи на виробленням навичок швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;
- головними недоліками щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання занадто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;
- слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;
- без свідомого, швидкого читання неможливе успішне навчання учня з усіх інших предметів;
- навчати учнів техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;
- при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;
- лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;
- техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;
- під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра;
- головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.
Головною проблемою в своїй роботі вважаю дефіцит учбового часу для якісного навчання читанню.
Отже, я впевнена, що формувати в учнів навичку швидкого читання потрібно не лише тому, щоб вони добре читали, а навчилися самостійно отримувати знання й використовувати їх у своїй практичній діяльності – це є основним завданням у вихованні гармонійної особистості з широким колом компетентностей, здатної реалізовувати себе в майбутньому.
Психологи стверджують, що на успішність учня впливає більше 200 чинників. Звичайно, що всі їх врахувати просто неможливо. Але навіть якщо з 200 взяти тільки 40 і досліджувати їх дію на успішність учня, то опиниться, що чинником № 1 є все-таки уміння швидко і правильно читати.
ДОДАТКИ
Вправи для розширення кута зору
Назви букви в алфавітному порядку Прочитай прислів’я
Д Н Ч Т Ї 1 4 3 7 5
Ш О И К Б Ба сні то га гу
Р Х З Е Щ 9 2 6 8 10
А Г Є С Ф хлі га ба то ба
ПАР ТА
КАР ТА
ПАР КАН
ДРУЖ БА
о
|
с
|
а
| |||||||||
р
|
о
|
с
|
а
| ||||||||
к
|
о
|
с
|
а
|
р
| |||||||
с
|
о
|
р
|
о
|
к
|
а
| ||||||
с
|
о
|
р
|
о
|
ч
|
к
|
а
| |||||
Для розширення кута зору з першого дня перебування дитини в школі використовую малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, «друкарську машинку», а також квадрати Шульте. Клітини заповнені літерами і числами. Зупиняючи погляд спершу на середній лінії, пізніше у центрі, за 25 секунд учні називають і показують числа від 1 до 25.
Прочитай прислів’я
1
Ба
|
4
сні
|
3
то
|
7
га
|
5
гу
|
9
хлі
|
2
га
|
6
ба
|
8
то
|
10
ба
|
Прочитай загадку
1
бі
|
3
ріл
|
22
є
|
2
ла
|
6
не
|
15
сі
|
17
хто
|
18
зна
|
20
га
|
7
на
|
5
чор
|
11
вмі
|
9
ння
|
4
ля
|
12
є
|
14
по
|
13
той
|
21
да
|
8
сі
|
10
хто
|
19
від
|
16
є
|
Вправи для розширення кута зору
кру па
зай чик
бра ти
тра ва
кри ло
сло во
гри ва
кри ла
смо ла
чай ка
зем ля
про ти
1.Дивлячись тільки на крапочки по центру піраміди, читай і вимовляй слова
Ми ∙ ло ка ∙ лина сльо ∙ зи
Ли ∙ мон на ∙ ука мі ∙ сяць
Ма ∙ шина ко ∙ лос сон ∙ це
Бе ∙ рег ка ∙ вун но ∙ жик
Каз ∙ ка оси ∙ ка шко ∙ ляр
За ∙ пах бу ∙ ряк вес ∙ на
Пі ∙ сок па ∙ вук по ∙ хід
Си ∙ лач за ∙ вод пря ∙ ник
Са ∙ док ди ∙ ван гра ∙ ніт
Лі ∙ сок пи ∙ ріг кві ∙ тка
Гріз ∙ ний сні ∙ жок го ∙ ло ∙ ва
Смир ∙ ний зай ∙ чик со ∙ ба ∙ ка
Стру ∙ мок сір ∙ ник ко ∙ ро ∙ ва
Дзво ник пар ∙ кет со ∙ ло ∙ ма
Стри ∙ бок клю ∙ чик по ∙ ра ∙ да
А
|
О
|
У
|
И
|
І
|
Е
| |
вбр
|
вбра
|
вбро
|
вбру
|
вбри
|
вбрі
|
вбре
|
взд
|
взда
|
вздо
|
взду
|
взди
|
взді
|
взде
|
вкл
|
вкла
|
вкло
|
вклу
|
вкли
|
вклі
|
вкле
|
Вправи для розвитку у дітей поля читання
Цікаво,деживутьжайворонковіпісні?
Жайворонковапісняживеувесняномустепу.
назеленомуроздоллі,йжайворонокніколинерозлучаєтьсязнею.
Колиспитьуночібілясіроїгрудкиземлі.
Вправи на розвиток швидкості сприймання
Виберіть одне слово, яким потрібно правильно закінчити речення, прочитайте його.
У чобітка є ... (шнурок, пряжка, підошва, ремінці, гудзик).
Вода завжди ... (прозора, холодна, рідка, біла, добра).
У дерева завжди є ... (листя, квіти, плоди, коріння, тінь).
Вправи на розвиток здатності римувати слова
Гра «Схожі хвости»
Дібрати слова з однаковими закінченнями.
Мишка – … (кішка, книжка, доріжка, Гришка).
Суниця – … (спідниця, синиця, одиниця, Ольшаниця).
Пташка – … (ромашка, комашка, Чебурашка,чашка
Прочитати швидко слова. Сказати, яке з прочитаних слів зустрічалося двічі.
ліс книжка ягода щиглик
звір фарби ялина шпак
жук альбом суниця синиця
кущ зошит малина сорока
лис книжка полуниця ворона
ліс книжка полуниця ворона
мох ранець виноград шпак
їжак пензлик вишня горобець
джміль зошит малина журавель
Вправи на гнучкість, самостійність мислення, здатність до передбачення
Анаграми
а) Прочитати слова і виключити зайве слово.
еклн тийвост арюцєп
Вчитель фіксує час, за який учням вдалося прочитати цей текст.
Варіанти текстів:
миЗа
тоСять ромозні декинь. пеТер рібпотні воказни і жилі. віДчатка і лопхчики ргутом жібать ан вокзанку. ниВо вокзають оп дульо ан вокзанах. кільк иС міхус і дарості!
Знайдіть слова в слові.
Метро, медаль, виразно, ведмідь, гвинтівка, портрет, портфель.
в дзьобі краплинку роси.
«Доповни слово»
Учитель називає перший склад слова. Діти добирають слова, що починаються цим складом.
МА - мама, машина, мак, малина, мавпа, магазин, малюнок, мандарин, маска, маля, малюк, мазь, маляр, мармелад, Марс, марш, материк, математика, матрос, маяк, матерія
«Чи є такий предмет?»
1. Кущ, баж, мед, він, фап, лук, цюн, ніч, гач, сад, жіб, таз, чуб, пек, шар, зиг, яма, хор, різ.
2. Буря, гафо, нота, діту, жатю, птах, зіду, осел, ірек, вухо, кюса, цирк, хрес.
Швидко прочитай ребуси.
100лиця, 100лик, нами100, мі100, мі100к, 3буна, ви3, При5, 3вога, розі3, 3має, за3має, за3мка, про100р.
«Числа в словах.
Учень мовчки читає слова. Вголос називає, яке число заховалося у слові.
Матеріал для гри:
Смородина електрик гетри
Відвага цитрина вісім
Відвар транзистор стрибун
Підвал родина історія
Годинник зовсім листок
Актриса листопад місток
Меншість столиця тризуб
Гострий трибуна сорока
Стриножити сестрички стрибок
У кріслі відпочивала бабуся.
З крісла виглядав … .
Біля крісла … .
За кріслом … .
Під кріслом … .
Над кріслом
1. Складання казки.
Гра «Павутинка»
Об’єднайтеся в одне спільне коло. Складіть казку про краплинку-мандрівницю за початком:
На червоній троянді жила маленька краплинка… (учні передають клубочок синіх ниток один одному, складаючи казку по реченню. Коли казка закінчилася учасники гри підіймають ниточки вверх над головою утворивши хмарку.
Гра «Добери слово»
Мета – визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами. Пропоную дітям дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава, кольорова, товста, дитяча, старовинна, художня; ялинка – гарна, пишна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне та інше.
Гра «Назви ознаку»
Вчитель учням називає слово, як назву предмета, а вони повинні назвати його ознаки.
Абрикос? Він який? Смачний, жовтий, солодкий, соковитий, стиглий і т.д.
Перемагає той, хто назве найбільше ознак.
Гра «Назви точно і швидко»
Учитель називає слово, а учні швидко згадують, яку дію воно виконує.
Кухар – варить... Перукар –
Учитель - Письменник –
Лікар - Машиніст –
Гра «Навпаки»
Учитель називає слово – ознаку, а діти називають протилежне слово ознаку.
Високий – низький Товстий –
Вузький - Веселий –
Великий - Добрий –
Чорний - Твердий-
Гра «Назви слово»
Учитель пропонує назвати дітям по черзі слова, які мають один склад (два склади, три склади...). Гра проходить «ланцюжком». Перемагає той, хто назве останнє слово.
Гра «Відлуння»
Учитель називає слова, а учні хором – останній склад. «Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Навкруг зелені дерева, кущі, лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння».
Дерево – во, гілочка – ка, квіти – ти, зозуля – ля, ромашка – ка, соловейко – ко, трава – ва..
Гра «Яке слово довше»
Мета – розвивати фонематичний слух, вміння членувати слова на склади, звуки, визначати послідовність звуків. Рекомендую пари слів: година чи хвилина, змія або черв’як, день чи ніч, весна або осінь.
Гра «Веселі рими»
Учитель називає слово і пропонує учням дібрати до нього рими (так, щоб останній склад повторювався).
Наприклад, гілка – бджілка...
Листок - ...
Чайка - ...
Лисичка - ...
Кішка - ...
Гра «Продовжуйте»
Учитель читає речення, а діти повторюють останній склад останнього слова, виразно, дотримуючись інтонації.
Ще зелені боби – би – би – би.
Стоїть у глечику вода – да – да – да.
Ми знайшли вужа – жа – жа – жа.
Чистомовки для фонетичної зарядки.
1.Лі – лі – лі – відлетіли журавлі,
Ли – ли –ли – дні осінні пройшли.
Ло – ло – ло – вже все снігом замело.
Ни – ни – ни – будем ждати ми весни.
2. Ець – ель –ець – подув сильний вітерець,
Аї – аї – аї – облітає листя в гаї,
Го – го –го – ми збираємо його,
Ас – ас – ас – принесем його в клас.
3.Ер – ер –ер – все ясніє відтепер,
Ар – ар – ар – вже закінчили буквар,
Мо – мо – мо – читанку читаємо,
На – на – на – в нас п”ятірка не одна.
Скоромовки
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув за чуба бука –
Буде букові наука.
В домі Діми дим!
Ой ходім туди, ходім,
Рятувати Дімин дім.
Інтерактивна вправа Гра «Я почну, а ти закінчуй».
- Сьогодні дорогою до школи я бачив…
- Біля школи росте…
- Уночі я бачила на небі.
Прийом «Незакінчених речень»
(Я люблю… , Я хочу… , Я бажаю… , Я вважаю… ,) Дослідницький проект «Дитяча книжкова полиця моїх батьків» 2 клас
Тема дослідження: Казки, які читали мої батьки в дитинстві.
Актуальність: Знайомство з улюбленими казками батьків – один із можливих способів активізації читання дітей.
Об’єкт дослідження: Читацька активність батьків у дитинстві.
Предмет дослідження: Книги, які читали батьки у дитинстві.
Мета проекту: Сприяти підвищення зацікавленості дітей у читанні.
Індивідуальні завдання
1. З’ясувати у батьків чи було читання улюбленим заняттям ? Чи відвідували батьки бібліотеки і як часто?
2. Зробити опитування батьків щодо їхніх улюблених казок у дитячі роки; з’ясувати, чому саме ці казки їх найбільше подобались.
3. Скласти окремий перелік улюблених творів мами й тата. Порівняти їх дитячі вподобання.
4. Прочитати улюблені казки батьків.
5. Виготовити рекламну листівку для однокласників: «Прочитай улюблену казку моїх батьків!»
6. Презентувати свою роботу в проекті.
Колективне завдання
· Організувати книжкову виставку «Казки наших батьків».
· Підготувати святкову презентацію у проекті, запросити батьків.
ЛІТЕРАТУРНІ ЧИТАННЯ, ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ВИСТАВИ, УРОКИ-КАЗКИ
Додаток 1
«КОЛОБОК» «КОЗА-ДЕРЕЗА»
Додаток 2
«ПОЕТИЧНА СВІТЛИЦЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
Додаток 3
«ГАРБУЗОВЕ СВАТАННЯ»
Додаток 4
«СТОРІНКАМИ ДОБРОТИ
В. Сухомлинський: урок доброти
УРОК-КАЗКА «ДРУЖБА З КНИГОЮ»
Додаток 5
«СВЯТО ПИСАНКИ
Майстер-клас
Свято Великдень
Майстер-клас
Свято Великдень
Додаток 6
УКРАЇНСЬКИЙ ЯРМАРОК
Додаток 7
СВЯТО «ЗАКОСИЧЕННЯ»
Додаток 8
«ВЕСІЛЛЯ МОРКВИНКИ»
Додаток 9
ТИЖДЕНЬ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Додаток 10
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ
КОНКУРС «СОНЯШНИК»
Тема уроку: Від усмішки йде до всіх тепло.В.О. Сухомлинський «Усмішка»
Мета уроку:
навчальна: актуалізувати і розширити знання дітей про життя і творчість видатного
українського педагога і письменника, удосконалювати уміння творчо переказувати,
українського педагога і письменника, удосконалювати уміння творчо переказувати,
розвивальна: розвивати уміння знаходити у тексті описи, міркування; розвивати уміння аналізувати, висловлювати свою думку, розвивати мовленнєву компетентність, відпрацьовувати навички правильного читання, коригувати мову учнів;
виховна: виховувати в учнів доброзичливе ставлення до оточуючих, загальнокультурну компетентність.
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: урок
Обладнання: портрет В.Сухомлинського, книжка з творами, записи на дошці, картки для роботи у парах, буклети «Усмішка», кросворд.
Очікуваний результат:
· правильно і виразно читати;
· розпізнавати структуру тексту;
· висловлювати свою думку.
Хід уроку
1.Організаційний момент
Давайте усмішку всім дарувати!
Друзям, і гостям, дівчаткам і хлоп'ятам.
Хай радість злітає у небо, як птах,
І добрі слова у всіх нас на устах.
Доброго дня! Я дарую всім усмішку, гарний настрій, тепле слово.
- Яким ви бачите наш урок?
- Якими будете ви на уроці?
II. Активізація опорних знань
Мовна розминка.
1.Вправа на формування уміння уточнювати і розширювати висловлювання.
Гра «Закінчіть речення»
«Наше життя – ц захоплюючий світ, бо…»
«Немає нічого цікавішого, ніж сама людина, тому що…»
«Добра людина – це та яка…»
2.Читання вірша з пропущеними буквами, що позначають голосні звуки.
Ж_в_, д_бр_ зв_рш_й,
Т_ н_г_р_д з_ ц_ н_ в_м_г_й.
Х_й _ж_в_є _ст_н_ ст._р_:
Л_д_н_ п_ч_н_єтьс_ з д_бр_.
(Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.)
Сьогодні на уроці ми будемо мандрувати стежками. Навколо все так зелено, красиво, що хочеться з'єднатися з природою. На першій стежині розсипані літери.
Надайте за початковими літерами характеристику людині.
У- успішна
С- смілива
М-мила
І-ініціативна
Ш-шанована
К-комунікабельна
А-активна
Увага на дошку!
Вилучи зайве
Люодиндидвана потричичотири наєтьп'яться з шістьдобсімра (Людина починається з добра.
- Давайте пограємось в асоціації
На дошці ви бачите два плакати
ДОБРО УСМІШКА
- Запишіть на листочках емоції до цих слів
- А зараз проаналізуємо асоціативний кущ.
- Що ми можемо сказати?
- Чи потрібні вони у житті людини.
Епіграф до сьогоднішнього уроку:
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
В. Симоненко.
Закінчи речення
Добра людина - це та, яка...
лабіринт
си Су млин кий
Ва ль хо сь
- Як ви думаєте, про що будемо читати у творах нового розділу? Ваші
припущення.
- Ми вже опинилися на стежинці СПОГАДІВ.
Мікрофон (гра).
- Що ви знаєте про життя і творчість В.О. Сухомлинського?
- Ким працював В.Сухомлинський? У якій школі був директором?
- Який його творчий доробок.
Кросворд
- Пригадайте назви творів Сухомлинського, які ми читали, і ми зможемо
дізнатися назву ще одного оповідання.
1. «Кінь ...» (утік)
2. «... книга» (спляча)
3. «Про що думала ...» (Марійка)
4. «Найкраща ...» (лінійка)
5. «Який слід повинна ... людина на землі?» (залишити)
6. «Сергійкова ...» (квітка)
7. «... дівчинка» (горбатенька)
- Прочитайте слово по вертикалі і скажіть назву оповідання, яке ми будемо
сьогодні читати.
IV. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні ми познайомимося з твором В.О. Сухомлинського «Усмішка» і з'ясуємо, чого від усмішки йде до всіх тепло.
- Непомітно переходимо на стежинку Розумів
V. Опрацювання твору В.О. Сухомлинського «Усмішка»
1. Словникова робота «Словознайченко». Читання «пірамідок» слів.
іде луг страх
дибає ціпок похмурі
оволодів повагом запитливо
барвистий тремтіла жайворонок
почимчикувала затьмарився насторожилася
- Доберіть синоніми до слів «тремтіла», «барвистий». А які слова, що на дошці, є близькими за значенням?
- Як ви розумієте слово «ціпок»?
- Дібрати синоніми до слова дибає (бреде, шкандибає, чеберяє). Яка це частина мови.
Тестування ( по 1 балу)
1. Цей твір є:
а) казка;
б) оповідання;
в) легенда;
2. Про кого ви дізналися з цього твору:
а) про маму і тата;
б) про друзів;
в) про дівчинку;
3. Де жила дівчинка?
а) у лісі;
б) у хатинці;
в) у дуплі;
4. Кого зустріла дівчинка спочатку?
а) діда;
б) маму і тата;
в) бабусю;
5. Як бабуся зустріла дівчинку?
а) з невдоволенням;
б) з усмішкою;
в) з сумом на обличчі.
Відповіді 1-а; 2-в; 3-б; 4-а; 5-б.
Підсумок. Самоперевірка.
2. Читання оповідання з передбаченням.
1 зупинка
- В яку пору року відбувалася подія?
- Який настрій був у дівчинки?
- Яке бажання її охопило?
- Як ви думаєте, що може трапитися з дівчинкою? Чому?
2 зупинка
- Кого зустріла дівчинка?
- Що несла вона назустріч діду?
- На що сподівалася?
- Що буде далі?
3 зупинка
- Чому змінився настрій дівчинки і ЇЇ серцем оволодів страх?
- З ким відбулася її друга зустріч?
- Поміркуйте, що буде після цієї зустрічі?
4 зупинка
- Як бабуся зустріла дівчинку?
- Яким став світ від подарованої усмішки?
Фізкультхвилинка
3. Читання оповідання мовчки.
- Простежте за текстом, як і чому змінювався настрій дівчинки?
4. Аналіз структури тексту.
Знайдіть зачин і кінцівку?
- Як називається частина твору, що залишилася?
- Прочитайте виділені речення.
- До чого автор закликає у оповіданні?
- У чому головна думка оповідання?
- Наступна наша стежинка - стежинка Спроб
5. Робота у парах, на картках.
1) Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.
Біле, мов . . . волосся (спіла пшениця)
Срібна пісня жайворонка тремтіла , мов…(той струмок, що ось-ось помре)
Мов …,знову заясніли, кульбабки ( мов маленькі сонця)
2) Як по-іншому можна назвати оповідання? Напиши свої заголовки.
3) Скласти сенкан до слова „усмішка" (додаток 1)
1. Усмішка
2. Яка?
3. Що робить?
4. Синонім
5. Речення - висновок
Ось ми опинилися на останній стежинці - стежинці Підсумку.
Життя щасливе, як добро царить,
комфортно з ним і затишно усюди.
В роботі нам легше горе пережить,
добрішими, прошу, ставайте люди.
VI. Запис домашнього завдання
7 балів - читати оповідання на сторінці 126 - 128;
11 балів - розповісти оповідання так, ніби це трапилося з тобою;
12 балів - написати твір-міркування «Людина починається з добра».
VII. Підсумок.
Поміркуйте!Хіба наше суспільство не осуджує лінь, гнів, обжерливість, заздрість, скупість, гордість і хтивість? Хіба вони не принижують сучасну людину?
Послухайте дев’ять речей, зневагою до яких, за переконанням
В. Сухомлинського, виховується морально порядна, духовно багата людина.
Негідно досягати власного благополуччя, радощів, утіхи, спокою за рахунок горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але інших не кривдь.
Негідно залишати товариша у біді, небезпеці, проходити повз чуже горе, страждання. Моральна сліпота і глухота, здерев’яніння серця – одна з найогидніших вад.
Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Бути трудівником – честь, бути дармоїдом – безчестя. Бідність не мислима поза працею.
Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, скиглити. Боязкість і нерішучість породжують боягузтво, підлість і зрадництво. Хоробрість і відвага – джерела мужності.
Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або погрітися біля вогнища – цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти людина!
Негідно мовчати, коли твоє слово – це чесність, благородство і мужність, а мовчання легкодухість і підлість.
Негідно справжньої людини обманювати, лицемірити, підлаштовуватися під чужу волю. Огидно і гидко нашіптувати. Обмовляти товариша – рівнозначно пострілові в спину.
Негідно легковажно розкидатися словами, давати нездійсненні обіцянки. Школа повинна бути святим місцем, де панує чесне, правдиве тверде і мужнє слово.
Негідно пияцтво і обжерливість. Алкоголь затуманює свідомість і дає волю інстинкту, приводячи людину до тваринного інстинкту.
Оцінювання.
Діти отримують буклети «Усмішка» (додаток 2)
додаток 1
1 Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту
Біле, мов................................волосся
Срібна пісня жайворонка тремтіла,
мов....,.,..,.,.....................................................................
Мов............................. ,.,знову заясніли кульбабки.
2. Як по-іншому можна назвати оповідання.
Напиши свої заголовки
..................................................................................... .,..,........................
3. сенкан
1.усмішка
2.................................................................................
З...................................................................................
4......................................................................................
5.........................................................................
Додаток 2
Усмішка
Вона нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, а в пам'яті залишається інколи й назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтись без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості і слугує паролем для друзів.
Усмішка - натхнення для стомлених, денне світло для тих, хто поник духом, сонячний промінь для засмучених і найкращі ліки від неприємностей... І, незважаючи на це, її не можна купити, не можна випросити, не можна взяти у борг, ні вкрасти, оскільки вона сама по собі, нічого не варта, поки її не віддали!
Тому, я хочу віддавати свою посмішку тим, хто оточує мене, щоб їх життя було хоч трішечки кращим і світлішим.
Список використаної літератури:
1. Богатир В. Формування навички швидкого читання - Початкова освіта. - 2005
2. Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки - Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.
3. Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст 2002. - № 10
4. Едигей В.Б. Вчися читати, малюк!. К.: Гранд. 1993.
5. Едигей В.Б. Для начинающих читать. К.: Гранд. 1994.
6. Зайцев В.М. Резерви удосконалення читання. Донецьк. 1993.
7. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.
8.Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання - Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.
9.Кравченко А.М. Вчись читати. К.: 1994.
10.Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання - Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-
11.Кушнір О.М. Інформаційно-ціннісний підхід до навчання читанню. Благовєщенськ. 1995.
12. Локалова Н.Як навчитися читати швидше - Початкова освіта. - 1999.-№ 3.-с.3-4.
13. Пальченко Л.I. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання - Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка - Початкова школа. - 1991. - № 4.
14. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах - Початкова освіта. Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.
15. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах: Посібник для вчителя. – К.: Магістр, 1997.
Комментариев нет:
Отправить комментарий